«Обережно: грип!»

Якщо ви виявили у себе або у дитини наступні симптоми: температура 37,5 - 39 ° С, головний біль, біль у м'язах, суглобах, озноб, кашель, нежить або закладений ніс, біль (першіння) в горлі.

Що робити при виникненні симптомів грипу:

1. Залишіться вдома, не заражайте оточуючих.

2. Батьки! Не відправляйте хворих дітей у школу, на культурно-масові заходи.

3. При температурі 38 - 39 ° С викличте дільничного лікаря додому або бригаду «швидкої допомоги».

4. Вживайте рідини частіше, ніж звичайно (чаї, морси, компоти, соки).

5. При кашлі і чханні прикривайте рот і ніс хусткою або серветкою.

Важливо! Не рекомендується переносити грип «на ногах»; своєчасне звернення до лікаря і ранній початок лікування (перші 48 годин захворювання) знизять ризик розвитку ускладнень грипу: бронхіту, пневмонії, отиту, менінгіту, енцефаліту, ураження серця, нирок та інших внутрішніх органів і систем.

Що потрібно робити для профілактики:

1. Найбільш ефективна міра профілактики проти грипу - щорічна вакцинація проти грипу до початку епідсезону.

2. Користуйтеся маскою в місцях скупчення людей. Скоротіть час перебування в місцях масових скупчень людей.

3. Уникайте тісних контактів з людьми, які чхають, кашляють.

4. Не торкайтеся до очей, носа, рота.

5. Ретельно мийте руки з милом, промивайте порожнину носа. Можна протирати руки бактерицидними серветками.

6. Регулярно провітрюйте приміщення, в якому перебуваєте, і робіть вологе прибирання.

7. Уникайте обіймів, поцілунків, рукостискань.

8. Вживайте в їжу продукти, що містять вітамін С (журавлина, брусниця, лимон та інші), а також страви з додаванням часнику, цибулі.

9. У разі появи хворих на грип в сім'ї або робочому колективі рекомендується почати прийом противірусних препаратів з профілактичною метою (з урахуванням протипоказань і згідно з інструкцією із застосування препарату).

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ

1.Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2.За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тро­лейбуси, метро тощо).

3.Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4.Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

5.Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6.При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7.Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8.Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.

9.Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10.Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11.Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12.Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітаманізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13.При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — ви­кличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14.При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Орга­нізуйтегоспіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.

Поради батькам ліворуких дітей

У багатьох сім’ях ліворука дитина — причина не лише хвилювання і турбот, але й суперечок та конфліктів, до участі в яких залучається майже вся родина. Розбіжності думок щодо питань: переучувати чи ні, як реагувати на роздратованість та образи дитини, невпевненість і незібраність та багато інших, — настільки велика, що ліворукій дитині досить часто стає важко від наявності великої кількості бажаючих покерувати нею та різноманітності вимог, які висуваються до неї.

Таким чином, досить часто у дитини погіршується здоров’я, а шкільні труднощі посилюються внаслідок помилкової тактики батьків, суперечливості та надмірності вимог. Іноді дорослі не помічають труднощі ліворуких дітей і не хочуть зрозуміти їх причини. Вони не можуть стримати емоцій, реагуючи на неспроможність дитини стримати свої емоції, не вірять скаргам дитини, дуже рідко, а інколи і зовсім не хвалять дитину за зроблене на уроці праці, або написане у зошиті. Отже, самі того не бажаючи, дорослі іноді роблять усе, щоб викликати у дитини хвилю протесту, відвернути від навчання, довести до неврозу.

Ліворукість є біологічною основою індивідуальності та своєрідності особистості дитини. Так, завдяки своїм нейропсихологічним особливостям ліворукі люди часто пов’язують свою діяльність із індивідуальною майстерністю та артистичною обдарованістю і досягають значних результатів.

Слід пам’ятати, що знаходячись у “правопівкульному” режимі обробки інформації людина використовує інтуїцію й переживає спалахи осяяння – ті миті людського життя, коли “все стає на свої місця” й вона розуміє, що побачила всю картину цілісно із усим розмаїттям причинно-наслідкових зв’язків (саме так, купаючись у ванні, Архімед відкрив свій закон).

Кінезіологічні вправи для адаптації ліворукої дитини до школи

1.Покладіть на стіл чистий аркуш. Візьміть в обидві руки по олівцю чи фломастеру. Почніть малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, букви. Під час виконання цієї вправи ви відчуєте, як розслаблюються очі й руки. Коли діяльність обох півкуль синхронізується, помітно збільшиться ефективність роботи всього мозку.

2. Покладіть долоні на парту. Піднімайте пальці по одному (починаючи з мізинця) спочатку на одній руці, потім на іншій, потім на обох. Повторіть вправи у зворотному порядку,.

3.Випряміть кисть руки, щільно стисніть пальці і по черзі притискайте їх спочатку до третіх суглобів, потім до площини долоні. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою,

4. Стисніть пальці в кулак й обертайте кисть у різних напрямках. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім - іншою.

5. Затисніть олівець середнім і вказівним пальцями. Згинайте і розгинайте ці пальці так, щоб олівець не опускався нижче великого пальця. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою.

6.Покладіть на стіл 10-15 олівців. Необхідно зібрані однією рукою в кулак усі олівці, беручи їх по одному. Потім також по одному викласти олівці на стіл. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою.

7. Робіть двома волоськими горіхами кругові рухи в кожній долоні.

8. З`єднайте руки на рівні очей «будиночком». Нахиліть голову до правого плеча. Намалюйте в повітрі з’єднаними руками на весь можливі «розмах крил» горизонтальну вісімку. Повторіть в іншу сторону, поклавши голову на ліве плече.

Рекомендації для вчителів, які навчають дітей у 5 класі


1.Звертатися до дітей на ім'я;

2. Допомагати дітям відчути свою значущість, що вони визнані як вчителем, так і ровесниками;

3. Частіше використовувати виховні та методичні можливості гумору;

4. Поганий настрій учителя не повинен впливати на дітей;

5. Оптимістична установка, віра в дитину - запорука позитивного психологічного комфорт в колективі;

6. Бути щедрим на похвалу;

7. Невимушено розмовляти з учнями про їх інтереси;

8. Забезпечувати педагогічну підтримку;

9. Контролювати свої відносини з "проблемними" дітьми.

Таким чином, позитивний психологічний клімат має велике значення, адже:

• забезпечує об'єднання дітей у згуртований колектив;

• надає простір для прояву й розвитку здібностей, інтересів, нахилів;

• сприяє розвитку творчої самореалізації кожної особистості;

• формує кращі морально-психологічні якості;

• задовольняє вимоги психогігієни (не має шкідливого впливу на психіку та психофізичне здоров'я дитини);

• підвищує емоційний тонус, а значить і працездатність дітей.

ТАКТИКА ПОВЕДІНКИ ПРИ ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТУ

1. Виявляйте увагу до співрозмовника.

2. Виявляйте доброзичливість, товари­ськість.

3. Намагайтеся бути розкутим.

4. Будьте терпимим до слабкостей інших, співчувайте їм.

5. Постійно підтримуйте зворотний зв’язок.

6. Можна уповільнити режим бесіди, якщо співрозмовник хвилюється.

7. Стежте за співрозмовником і встановіть із ним контакт.

8. Намагайтеся дивитися партнерові про­сто в очі.

9. Спробуйте подумки стати на його місце і зрозуміти його.

10. Спробуйте відчути: «А як би мені було?».

Рекомендації щодо виховання

1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь- яких обставин.

2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зок¬рема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ва¬ших здібностей і талантів. Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх результатів, своєї мети.

3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами та чеснотами.

4. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, ви¬правляючи свої помилки, дитина вчиться. Кра¬ще порадьте їй, як вчинити правильно, і обо¬в’язково аргументуйте свої думки, розкрийте дитині наслідки її майбутнього вчинку і потім надайте право вибору.

5. Ніколи не погрожуйте дитині, просто роз¬кажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуй¬тесь цього рішення, якщо вже ви його прийня¬ли.

6. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї, інак¬ше дитина навчиться пристосовуватись і обма¬нювати.

7. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв’язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей. Не маніпулюйте дитиною у власних інтересах, особливо коли вона це бачить і чує.

8. Чітко встановіть права та обов’язки дити¬ни у сім’ї (відповідно до її віку та можливостей), покажіть їй, що вона рівноправний член родини і також має право брати участь у сімейній раді.

9. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачен¬ня. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує ви теж можете помилятися.

10. У спілкуванні уникайте наказових форм дієслів.

11. У конфліктній ситуації уникайте «ти-ви словлювань», замінюючи їх «я-висловлюваннями» Ти завжди кричиш на мене! — Я дуже хочу щоб на мене не кричали, бо я тоді погано розумію чого від мене вимагають. Ти знову розкидав іграшки! — Я так втоми лась на роботі, невже мені доведеться ще й іграш ки складати ?Здається, це твій обов’язок. Ти не любиш мене! — Я знаю, що ти мене лю биш, просто зараз трохи сердишся на мене, даваї вибачимо один одному і помиримося. Ти знову погано їси! — Невже я зовсім не вміь готувати ?Як шкода, що моя їжа несмачна...

12. Уникайте абстрактних висловів, що н описують конкретної ситуації: — Скільки разів тобі казати! — Ти знову... — Коли ж ти навчишся? — Ти все робиш не так!

13. Ніколи не займайтесь цілеспрямована аювесним вихованням. Краще покажіть дитіп гідний приклад. Адже дитина на підсвідомом рівні засвоює і копіює ваші правила поведінк та моральні норми. Дитина — ваше дзеркало.

14.Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини—цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я. v

Кiлькiсть переглядiв: 312